UNRELIZ Афиша Житомира - концерты, кино, театр

Мав честь народитися 10 лютого 1966 року. Малa батьківщина – древнє село Сокілець Дунаєвецького р-ну на Хмельниччині.

Підлітком розшукував на розораних полях кам’яні сокири. Носив до школи, вчителька ставила «п’ятірки». Звідси – любов до історії та археології. Прабабуся по матері Марфа Антонівна Франчук мала старезний «Кобзар» і «Псалтир» з «ятями». Потім дідусь купив пластмасову азбуку. Минуле переплелось із сучасним – до п’яти років навчився добре читати і погано писати. Перша віршована спроба – ремікс на пісню «Їхали козаки». Було шкода Галі – придумав хепі-енд. Далі – школа у Кам’янці-Подільському. Вчителька української мови і літератури Клавдія Миколаївна Запорожець вела літературний гурток. Всі стінгазети мої. Згодом – районні, обласні і республіканські газети, також деякі журнали. Відчув себе причетним до Слова. Так тоді казали. Шукав змісту в житті – прийшов на філфак Кам’янець-Подільського педінституту. Шукав виходу із життя – пішов до армії. Повернувшись, працював на заводі, у школі, журналістом та редактором деяких газет. «Хотів побачити кулю в торець, а вона не в той бік – скік!» Ідеали – справа серйозна: довелось відшкодувати текстами. Так виринув «Гранослов». Дотичний до бардівського руху. Фестивалі, конкурси. Великі барди сучасності (Андрій Саєнко, Віктор Нестерук, Лариса Бережан etc) сотворили на мої тексти низку потужних композицій. Попсовики теж бралися – виходила цілковита лажа. Та й Іван Андрусяк вважав, що більше я пасую до рокерів. З ним погодився Сергій Василюк. Тепер його гурт «Тінь Сонця» співає мої «Збої»У світі широкому з’являлися мої поетичні збірки «Таїнство причастя» (1994), «Тінь Аріяни» (1994), «Храм характерників» (1995), «Володар вогню» (2000), «Цілунок блискавки» (2002), «Босяцький калфа» (2003), «Босяцький калфа. Вибрані поезії» (2005), «Смак Бога» (2009), «Неслухняники. Вірші для дітей» (2010), «Соло для дримби» (2012).2007 року вийшов роман «Сім днів і вузол смерті» (до книги потрапили також три новели), 2009 р. – книжка малої прози «Як зав’язати з бухлом і курінням». 2012 р. – роман «Війна і ми» (видавництво «Ярославів Вал», серія «Червоне і чорне»).Уклав антологію «Аморалка» (Фоліо, 2010) та поетичний збірник «Ніч еротичної поезії»(Зелений пес, 2011). Учасник видавничих проектів «Сновиди» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010), "Одкровення в кафе «Пегас» (Ярославів Вал, 2010), «Щоденник» (ВЄУ, 2010), «V.I.P. Іронічна поезія» (Зелений пес, 2011) «Посмішка чорного кота. Гобі, забобони, анекдоти» (Ярославів Вал, 2011).Лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1993), Всеукраїнського мистецького фестивалю «Лір» (1995). Дипломант Всеукраїнського конкурсу малої прози «Що записано в книгу життя». Двічі дипломант Конкурсу романів, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація Слова» (Номінація «Вибір видавців»). Лауреат найпрестижнішої (на мою думку) в Україні премії «За подвижництво в державотворенні» імені Якова Гальчевського. Це той самий «отаман Орел», який сказав, що «Відповіддю на запитання російською мовою має бути постріл!»А загалом я серйозний. Щасливий. Закоханий. Патріотично налаштований. Запеклий грибник і рибалка. А ще відомий як «Його Всеп’янійшество Сліва». Для особливо зацікавлених осіб – решту відомостей можна віднайти в художніх текстах.    

4 червня 

Початок:

14:20 Житомирський коледж культури і мистецтв ім. Івана Огієнка 
18:00 Львівська кав'ярня "Брама"