UNRELIZ Афиша Житомира - концерты, кино, театр

З приходом осені Україну по трохи затягнуло хмарами, та й на душі лишилось відчуття незакінченого літа. Саме тому постало питання «Як не затужити у буденності та зачепити із собою бодай ще шматочок літа та щастя?» Питання риторичне, але відповідь знайшлась одразу – фестиваль Республіка.

Адже уже третій рік у Кам’янці-Подільському проходить ця багатостороння та неординарна подія. Чому подія? Тому що не вірно буде назвати це фестивалем, як і не вірно буде вказати час проведення – з 13 по 15 вересня. Насправді, все почалось раніше, адже ще на початку вересня стріт-артери почали розмальовувати місто на свій лад, а в серцях багатьох людей, і, особливо, організаторів, все ожило ще рік тому, з останніми акордами минулорічного фестивалю (все-ж таки назвемо його так). І це не пусті слова – довелось зустріти людей з різних куточків України, а також з Росії, Білорусії, Грузії та навіть Угорщини, які з нетерпінням очікували фестиваль та готувались до нього.

Чого тільки варте місце проведення – Кам’янець-Подільський, місто, у якому поєднались краса навколишньої природи, славна історія, архітектура та щира гостинність місцевих жителів. Проста прогулянка цим чудовим містом вже створює позитивну атмосферу, що вже казати про хороших людей, гарну музику та малюнки рейтерів на стінах. За три роки проведення фестиваль однією з найбільш очікуваних подій для поціновувачів мистецтва та рок-н-ролу під відкритим небом, для багатьох людей він став чудовим завершенням фестивального оупен-ейр сезону.

Цьогорічну Республіку вирізняло те, що фестиваль став не просто міжнародним, а навіть міжконтинентальним – серед запрошених рейтерів до Кам’янця прибула відома австралійська художниця Vexta. Організатори позиціонують Республіку як антикомерційний мистецький проект – усі зароблені гроші ідуть на витрати, пов’язані з запрошенням та роботою стріт-артерів, вуличних художників, які розписують фасади будівель міста. У цій художній частині фестивалю брали участь близько 20 художників-муралістів з України, Росії, Польщі, Австрії, Німеччини, Італії, Австралії.

Девізом Республіки є фраза «Мистецтво – наша зброя». І справді, на протязі трьох основних фестивальних днів відбувалось стільки цікавого, що навіть при бажанні охопити це різноманіття не здавалось реальним. Музична частина пройшла на трьох сценах і включила в себе виступ близько 40 гуртів з України, Росії та Білорусії, які представляли різноманітні напрямки музики, тому кожен міг обрати той гурт, який йому більш припадає до смаку. Звичайно, найбільше уваги привернули виступи хедлайнерів - гуртів СКАЙ, ТАРТАК, АДДИС АБЕБА, КОЖАНЫЙ ОЛЕНЬ, LOUNA, Сергій Бабкін, Валентин Стрикало, Рэспубліка Паліна, Ляпис Трубецкой. 

Бажаючих послухати музику невідлякував ні дощ (дехто зігрівався алкогольними напоями та гарячою їжею, що продавались у наметах на території фестивального майданчику), ні технічні проблеми що часом виникали (куди ж без них). Після того, як надворі темніло, виступи артистів супроводжувались вогнями від запалених охочими фаєрів.

Але Республіка – це не лише музика. Традиційно у рамках фесту охочі могли прийняти участь у параді вишиванок, або у еко-акції з прибирання каньйону річки Смотрич від сміття.

За виховну частину відповідала Тамара Злобіна – журналіст, громадський діяч з активною життєвою та громадською позицією. В полі уваги, цієї жінки, є сучасне мистецтво та його стан в Україні, гендерні протиріччя та статус жінки в українському суспільстві. Вона провела ворк-шоп та лекцію про українське феміністичне мистецтво з демонстрацією робіт сучасних митців-жінок.

Також відбувся семінар Кампанії А21 – міжнародної організації, що бореться з проблемами торгівлі людьми. Розповідали про жахливу статистику, про продаж та рабство людей, зокрема нашої країни, надались консультації, як уберегти себе та інших від рабства і не стати жертвою торгівлі та рабства.

Для поціновувачів поезії 13 вересня у спорт-барі «Команда» пройшов музично-поетичний вечір, який розпочався виступом житомирського гурту Fialka Project. Молоді поети змагались між собою за право виступити на нічній акустичній сцені, а до складу журі увійшов Сергій Бабкін. 14 вересня вночі відбувся виступ учасників фестивалю та всіх бажаючих поетів на акустичній сцені.

Кипіло життя і у наметовому містечку, яке розташувалось під стінами замку. Тут можна було поспівати пісні під гітару, приготувати щось гаряче на багатті, або ж просто познайомитись з цікавими людьми. Ті ж, хто бажав більш комфортних умов проживання, розмістились у готелях, костелах та на зйомник квартира, тим більше, що дістатись фестивального майданчика з міста було дуже просто. На протязі усього фестивалю не покидало відчуття дружності та позитивної атмосфери, адже усі, хто приїхав на фестиваль, та й місцеві жителі були налаштовані гарно провести час та отримати задоволення від фестивалю.

Прогулюючись містом, ми натрапили на компанію молодих людей з Молдови, які приїхали на Республіку вперше. Перші ж позитивні враження на них справило місто та чудовий вид на каньйон. Вони не вперше в Україні, але вперше перебували на українському фестивалі, тому очікували позитивних емоцій та гарної музики від хедлайнерів – більш за все очікували на КОЖАНЫЙ ОЛЕНЬ, LOUNA, Валентина Стрикало, та, звичайно ж Ляписа Трубецкого.

Поспілкувавшись з волонтером Костянтином, який також приїхав на фестиваль вперше, ми дізнались, що без роботи йому тут не сидиться. Він приїхав набратись досвіду організації міроприємств, а також щоб допомагати людям, адже йому це подобається. Одразу був вражений місцем проведення та атмосферою фестивалю, людьми, які її створюють. Костянтин розділяє погляди організаторів на те, що мистецтво потрібно бачити навколо, не ходити за ним по музеям, не шукати його десь за гроші. Зізнається, що постійно трапляються форс-мажори та накладки, але вони в оперативному порядку вирішуються, адже саме у цьому полягає робота волонтера.

Музиканти з гурту PRANA вперше опинились у Кам’янці-Подільському, приїхавши туди після туру по Іспанії, і одразу потрапили у цей «готичний ад». Вони вражені місцем проведення фестивалю та вирішили, що обов’язково повернуться для зйомок кліпу. Вони вірять у те, що музика здатна змінити світ, як приклад наводячи гурт Beatles. Людям, які відвідали фестиваль вони побажали насолоджуватись життям та музикою, а всім музикантам побажали записувати платинові диски, їздити у тури, і при цьому залишатись нормальними людьми.

Довелось також взяти інтерв’ю у музикантів житомирського гурту Fialka Project, але воно заслуговує на окрему статтю і буде опубліковано пізніше.

Звичайно, не обійшлось і без проблем. Погода не завжди радувала сонцем, а в суботу ввечері зірвався дощ, який однак не завадив дослухати концерт. За місяць до проведення фестиваль змінив локацію, перемістившись із внутрішнього двору замку за його стіни. Виникали проблеми з електрикою та підключенням апаратури, до того ж виступи артистів довелось закінчувати близько одинадцятої години вечора, адже потім вимикали струм. Через усе це деякі гурти не змогли відіграти повну програму і відбулись зміни у порядку виступу.

Загалом, не зважаючи на труднощі фестиваль пройшов вдало – це було видно по сотням пар очей, які світились на обличчах людей, що траплялись за час перебування там. І хочеться побажати організаторам не опускати рук та наступного року зробити Республіку ще кращою. Тим, хто не бував на Республіці, бажаємо обов’язково там побувати, щоб особисто відчути цю щиру атмосферу, та переконатись, що мистецтво може бути дуже ефективною зброєю проти буденності.

Від себе хотілось би додати: збираючи намет у понеділок зранку після третього дня фестивалю дуже не хотілось їхати, а йдучи містом під дощем у порваних кедах, міркувалось, що це все дрібниці у порівнянні з тим зарядом позитиву, який вдалось отримати за ці три неймовірні дні. І в серці живе впевненість у тому, що через рік обов'язково сюди повернемось.

Ведучі фестивалю разом з представниками unreliz (хто де, здогадатись не важко)))