14 листопада Центр інтелектуального дозвілля «Кавоманія» у Житомирі запрошує на творчий вечір переможців «Молодої республіки поетів» останніх років. Поети Юлія Кручак та Лесик Панасюк читатимуть вірші та говоритимуть про літературні конкурси. Також у рамках заходу відбудеться презентація відеопоезії Юлії Кручак та нової книжки Лесика Панасюка «Справжнє яблуко». Модеруватиме зустріч письменник, перекладач і дизайнер Ілля Стронґовський.
Початок о 19:00
Кавоманія (вул. В.Бердичівська, 30)
Юлія Кручак:
Поетка, художниця, засновниця благодійно-мистецького фонду на підтримку онкохворої молоді «АрТерапія». Народилася на Житомирщині. Студентка ЖДУ ім. І. Франка. Працювала вчителем української мови, літератури та образотворчого мистецтва. Лауреатка багатьох літературних конкурсів: «Нові імена України» (2012), «Молода республіка поетів» (2014), тощо. Гість першої в Україні літературної резиденції для молодих письменників «Станіславський феномен» (2014). Учасниця багатьох фестивалів та мистецьких акцій. Вірші друкувалися у всеукраїнській періодиці.
Лесик Панасюк:
Поет, дизайнер, ілюстратор. Один із засновників творчої групи «Elk+Deer». Колишній учасник кількох житомирських літературних об'єднань. Автор книг «Камінь дощу» (ГО «Форум видавців», 2013) та «Справжнє яблуко» («Смолоскип», 2014). Лауреат низки поетичних конкурсів: Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (2013, 2014), Молода республіка поетів (2013), тощо. Учасник багатьох фестивалів та мистецьких акцій. Вірші перекладені кількома європейськими мовами.
СПРАВЖНЄ ЯБЛУКО: Збірка поезій. Серія «Лауреати “Смолоскипа”». 2014, 112 с.
Світ поезії Лесика Панасюка має чи не головну властивість — він тяглий, протяжний, зв’язаний. Це поезія, по якій мало не безпомилково можна визначити автора: наскрізна образність, впізнавана форма, притаманна навіть зовсім коротким віршам... Складається враження, що ми, читачі, просто проходимо по цьому світу далі за автором, роблячи відкриття разом із ним. Тобто цей світ поезії створила чиясь інша фантазія, нелюдська. І — чи не справжніший він за ту буденність, до якої навіть промовляти не хочеться? Тож «Справжнє яблуко» видається реальнішим навіть від справжнього яблука.
|
